Експерти з живлення рослин
Рус/Укр
Новини та події

Добрива для сої

На сьогоднішній день соя стала популярним продуктом вирощування серед аграріїв. Це пояснюється зростанням популярності даної сільськогосподарської культури на світовому ринку споживачів, а також високою вартістю бобів.

Сою інакше називають «золотими бобами» за широке застосування в продуктах харчування для людей і кормах для худоби. Залежно від ґрунту, кліматичних умов врожайність сої може змінюватися.

Дана культура дає невисокий урожай на кислому і засоленому ґрунті, pH ґрунту, де буде рости соя, повинен бути 6,5–7. Сприятливі умови для вирощування цієї культури — ділянки з нейтральною реакцією ґрунтового середовища, тому ідеальним місцем для посадки сої є суглинний ґрунт. Також соя пристосована до зростання на глині ​​і дає непоганий урожай на торфовищах.

Соя вважається культурою теплолюбною, однак ареал її обробітку поступово розширюється. Як правило, рослина обробляється при температурі від 10 °С до 40 °С під час періоду вегетації. Існує думка, що соя — продукт, який не потребує підживлення і добрив. Однак не все так просто.

Щоб отримати високий урожай цієї культури, важливо не тільки визначити найбільш сприятливе місце для вирощування, вибрати поля з родючим для сої ґрунтом, але також застосовувати мінеральні добрива, дотримуючись термінів і норм внесення підживлення.

Види добрив для сої

Головні причини, за яких продуктивність сої може бути низькою:

  1. Заболочування полів сої внаслідок тривалого випадіння опадів, особливо на ранніх стадіях розвитку.
  2. Хвороби рослин, зокрема грибкові інфекції та шкідники.
  3. Недостача поживних речовин: азоту, цинку, калію, фосфору, заліза. Часто дефіцит цих елементів виникає, коли агровиробники вносять тільки фосфор і азот у малих кількостях, а також нехтують іншими мікро– і макроелементами.
  4. Рівень використання інокуляції бульбочковими рослинами досить низький.

Враховуючи зазначені проблеми, підвищити продуктивність сої можна, застосувавши дієві методи використання добрив і поживних елементів.

Підбирати добрива для посіву сої та її подальшого розвитку потрібно з урахуванням наступних факторів:

  • Необхідно визначити рослини, які росли раніше на місці посіву сої. Для розрахунку кількості необхідного добрива потрібно враховувати цей фактор. Фахівці рекомендують сіяти сою після злакових, картоплі, зернових, небажано вирощувати сою на місці, де до цього росли капуста, бобові та соняшник.
  • Для того, щоб визначити потрібну кількість добрив, бажано провести аналіз ґрунту. Залежно від виснаженості ґрунту кількість необхідних мінеральних добрив буде змінюватися.
  • Необхідна кількість азотних та інших добрив також залежить від сорту сої.

Щоб отримати максимальний урожай сої, важливо враховувати ці основні та інші індивідуальні фактори під час посіву і розвитку цієї культури. Важливо пам'ятати, що сої необхідна більша кількість поживних елементів, ніж іншим зерновим та зернобобовим культурам.

Які добрива необхідні сої?

Для отримання 100 кг готових бобів необхідно приблизно 8 кг азоту, до 1 кг фосфору, 2–3 кг калію, 1 кг магнію і 2 кг кальцію.

На початкових етапах вегетації соя росте повільно, тому кількість добрив повинна бути невелика. Гостра потреба цієї культури в підживленні настає в період цвітіння і наливу бобів.

Азот — найбільш затребуваний з усіх поживних речовин, які необхідні сої. У період зростання кількість азоту поступово збільшується і досягає максимуму в фазі цвітіння і утворення бобів. В період 2–3 тижнів до цвітіння і 2 тижнів після дефіцит азоту може призвести до зниження врожайності. Якщо кількість внесеного азоту буде вище норми, особливо на багатих ґрунтах, культура буде занадто активно розвиватися і витрачатиме на засвоєння азоту занадто багато вуглеводів.

Ознаками нестачі азоту є нетиповий колір листя: він стає блідо–зеленим з жовтим відтінком. Листя змінюють забарвлення спочатку внизу рослини, потім жовтизна поширюється на верхні листки.

Фосфор під час посіву сої теж необхідний, оскільки ця культура забезпечує запаси даного елемента тільки з ґрунту і внесених добавок. Кількість фосфорних добрив залежить від культури–попередника, тому рекомендується вносити більшу кількість даного елемента під рослини, які росли в ґрунті перед соєю. Варто пам'ятати, що фосфор у великих кількостях може гнітюче впливати на рослини. Для ґрунтів, добре забезпечених фосфором, доза повинна бути 50–60 кг/га, для недостатньо забезпечених — 80–100 кг/га.

Симптомами нестачі фосфору є слабкі рослини, які запізнюються в рості. Листя у таких рослин мають темно–зелений або блакитно–зелений відтінок.

Речовини, що містять калій, необхідно вносити під час посіву сої, щоб забезпечити оптимальний вміст калію і вологи в ґрунті. Для проростання насіння необхідна достатня кількість води і даного елемента в ґрунті. Дефіцит калію можна визначити за уповільненим розвитком стебла, листя і кінчиків коренів.

Крім основних поживних елементів ця культура також потребує кальцію, магнію і сірки. Кальцій необхідний сої як в період висівання, так і під час вегетації рослин. Обмеживши споживання кальцію цією культурою, можна відразу помітити зниження росту рослин, а кінчики коренів стають коричневими і відмирають. Соя споживає 50–90 кг/га кальцію, 20% цього обсягу необхідно вносити разом із насінням.

Сірка потрібна рослині для формування білків. Для здорового розвитку сої сірка необхідна у такій же кількості, як фосфор і магній. Під час посіву кількість сірки може становити від 30 до 67% від загального обсягу цього елемента, необхідного для сої.

Магній — це центральний елемент молекули хлорофілу, необхідний для фотосинтезу. Скорочення кількості магнію обмежує асиміляцію СО2.

У якості комплексного мінерального добрива сої рекомендується MERISTEM NPK. Це добриво містить основні поживні елементи (азот, фосфор, калій), а також цинк, бор, марганець та молібден. Добриво застосовують для позакореневого підживлення через системи крапельного поливу, оскільки препарат повністю розчиняється у воді. При цьому добриво не містить хлору, тому не токсичне для рослин. Витрата препарату для сої становить 1–2 кг/га, застосовують його в фазу бутонізації рослин.

Терміни внесення добрив

Соя починає поглинати необхідні для розвитку елементи з ґрунту досить рано. Щоб отримати високий відсоток врожайності, необхідно підгодовувати рослини ще на етапі цвітіння.

Підживлення сої проводиться в три етапи: основний, передпосівний і підгодівля. Мінеральні добрива фосфор і калій, для сої вносять восени, азот — навесні. Під час основного етапу добрива азоту необхідно внести в два рази менше, ніж фосфору. Якщо проводити підгодівлю азотом у великих кількостях на початку вегетації, він не збережеться до фази цвітіння, коли даний елемент вкрай необхідний. Тому вносити його краще в формі підживлення.

Соя по–різному реагує на добрива, що містять фосфор, в залежності від кислотності ґрунту. Якщо аналіз ґрунту не проводився, вносять 26–42 кг/га. Результати досліджень кількох способів застосування фосфору показали, що найкраще підходить для цього внесення фосфору у верхній шар ґрунту і в кореневу систему. Застосування даного елемента протягом тривалого періоду часу призводить до накопичення його в ґрунті, це знижує наступну дозу внесення фосфору.

Фосфор особливо необхідний на початкових фазах росту рослин — від сходів до кущіння. Цей елемент важливий для великої кількості генеративних органів.

Іноді фосфати розташовуються в ґрунті близько до насіння, але при цьому не впливають на них негативно. Однак калій, який використовується у вигляді хлористого калію, може погано впливати на молоді сіянці. Тому калій рекомендується застосовувати під час передпосівної обробки насіння.

Також калій потрібен у фазі формування бобів, в цей період рослини потребують даного елемента більше, ніж фосфору та азоту.

Щоб отримати хороший урожай сої, необхідний також молібден. Такий поживний елемент потрібен, якщо ґрунт кислий (з pH 5,2 і нижче). Перед посівом ним необхідно обробити насіння, проте молібден також часто використовують як передпосівне добриво і як підживлення. Для передпосівної обробки використовують 150–250 г/т насіння, для позакореневого підживлення — 50–100 г/га.

Під час висіву даної культури в день посіву обробляють насіння бактеріальними добривами. Залежно від сорту збільшення врожаю після застосування таких добрив становить 3–6 ц/га.

У якості позакореневого рідкого підживлення рослин у період цвітіння і бутонізації використовують AMINOMAX. Цей препарат на основі амінокислот застосовують для поліпшення якості продукту. Аміномакс N для сої застосовують як окремо, так і в якості суміші з іншими препаратами, які необхідні під час вирощування цієї культури. Необхідна кількість препарату — 0,6–1,0 л/га.

Кількість і норми мінеральних добрив для сої залежать від насиченості ґрунту корисними речовинами, а також від рівня запланованого врожаю.

Застосування лише одного елемента підживлення може негативно позначитися під час вирощування даної культури. Використання добрив комплексно стабілізує і дефіцит, і надлишок корисних речовин.

Під час вирощування даної культури важливий грамотний підхід до системи добрив сої. Спосіб обробки бактеріальними добривами, внесення необхідних макро– і мікроелементів здатні знизити хімічне навантаження на ґрунт, а також зменшити витрати енергоресурсів, отримавши в результаті високі врожаї продукції.