Експерти з живлення рослин
Рус/Укр
Новини та події

Листкове підживлення озимої пшениці

Пшеницю століттями вирощують на полях України, але чи все відомо про те, як досягти найбільш високого врожаю? Озима пшениця, як і інші культури, потребує різного підживлення, щоб якість зерна та урожай цієї культури були максимальними.

Один з головних чинників високої врожайності сільськогосподарських культур — застосування мінеральних добрив. Якщо дози, терміни і форма добрив збалансовані, вдається досягти найбільш високої економічної віддачі під час вирощування культур, зокрема й озимої пшениці. Як показують дослідження, обробка рослин через листя азотом і калієм підвищує якість зерна і врожайність озимої пшениці.

Мінеральні добрива необхідні під час всього періоду вегетації. Особливо інтенсивно ростуть сорти мають високі вимоги до ґрунту, тому важливо збалансувати систему харчування для максимальної віддачі цієї культури. Як показує практика, в ґрунті не завжди буває необхідна для озимої пшениці кількість легкодоступних поживних елементів. Тому для отримання максимального і якісного врожаю потрібні мінеральні добрива.

Підживлення пшениці відбувається в залежності від декількох факторів:

  1. Залежно від термінів:
  • Осіння (від посіву до колосіння, тобто, в перші три місяці);
  • Весняна (через 6–7 місяців, у фазу активного росту);
  • У фазу формування і наливу зерна.
  1. За методом внесення добрив:
  • Кореневе;
  • Листкове.
  1. За складом добрив:
  • Калій;
  • Фосфор;
  • Аміачна селітра;
  • Азот.

Варто відзначити, що кореневе підживлення вважається основним. Однак через несприятливі природні фактори (низька температура повітря, нестача вологи в ґрунті) елементи живлення погано засвоюються під час кореневого підживлення. Це негативно позначається на зростанні і розвитку рослин. Особливо погано в умовах заморозків та зниження температури засвоюється азот і фосфор. Часто нестача поживних елементів настає в фазу колосіння. Вегетативна маса наростає досить швидко, в результаті чого запаси макро– та мікроелементів в ґрунті вичерпуються.

У таких випадках слід вдатися до додаткового, листкового підживлення озимої пшениці. Засвоєння поживних елементів через листя відбувається швидше, ніж під час підживлення через ґрунт. Однак обсяги засвоєння — обмежені. Під час позакореневого підживлення швидше засвоюється магній, калій та азот, а ось сірка, фосфор — значно повільніше. Крім того, під час обробки по листі знижується ймовірність втрат азоту під час вимивання і денітрифікації.

Позакореневе підживлення восени

Щоб поживні елементи засвоювалися рослинами правильно, важливо знати терміни і норми внесення поживних елементів. Озиму пшеницю важливо підгодовувати азотом, кальцієм, фосфором, сіркою, калієм та магнієм. І робити це необхідно на різних етапах розвитку рослин.

У перші три місяці (під час проростання і появи сходів) важливо вносити азотні, калійні і фосфатні добрива. Їх або вносять в ґрунт, або розкидають на поверхні ґрунту після посіву.

У фазу проростання озима пшениця особливо потребує фосфору. Якщо на початковій стадії розвитку внести недостатню кількість даного елемента, це призведе до зниження врожайності озимої пшениці. А дефіцит неможливо відновити на інших, пізніших етапах розвитку. Також нестача фосфору може призвести до затримки термінів дозрівання врожаю, а своєчасне підживлення допоможе уникнути скручування і передчасного засихання листя.

Не слід також перевищувати нормовану кількість фосфору, необхідну для розвитку посівів. Зловживання таким підживленням загрожує прискореним дозріванням озимої пшениці, що не завжди добре. Норма витрат фосфору становить 23–37 кг/т і залежить від стану ґрунту.

До посіву зерна в ґрунт також вносять калійні добрива, оскільки основне поглинання рослинами калію відбувається до моменту цвітіння.

Восени кількість азотних добрив має бути близько 8%, оскільки надлишок даного елемента може стати причиною зменшення морозостійкості рослин і ураження хворобами та шкідниками. Щоб уникнути проблем з якістю та кількістю зерна, дотримуйтесь норм і термінів внесення добрив.

Листкове підживлення озимої пшениці навесні

З приходом весни (через 6–7 місяців після посіву) озима пшениця переходить у фазу активного росту, яку називають ще вихід в трубку. Тому рівень вмісту цинку, магнію, марганцю, а також основних елементів (сірки, азоту, фосфору і калію) необхідно тримати на контролі постійно.

У зв'язку з цим проводиться кореневе та позакореневе підживлення озимої пшениці карбамідом і аміачною селітрою.

Обробка листя — це простий і зручний спосіб підживлення рослин азотними добривами. Для позакореневого підживлення з азотних добрив найкраще використовувати карбамід. Він швидко проникає через листя та добре засвоюється разом з сіркою і магнієм, тому ці елементи рекомендується вносити разом. Витрата робочого розчину становить 200–250 л/га. Перед початком обробки необхідно протестувати розчин на невеликій ділянці. Азот важливо вносити в фазу розвитку озимої пшениці, оскільки даний елемент необхідний для росту рослин.

Разом з карбамідом рекомендується вносити магній, у такому випадку сорбція магнію збільшується в два рази. Він добре засвоюється через листове підживлення: у 10 разів швидше калію і в 15 разів порівняно з фосфором. У технологіях вирощування зернових культур, що застосовуються у наш час, використовується сірчанокислий магній. Він здатний швидко компенсувати нестачу магнію та сірки.

Проводити листкове підживлення рекомендується при температурі повітря до 20 °С і при гарній вологості ґрунту. Кращий час для цього — ранок і вечір. Удобрювати карбамідом можна разом із сумісними фунгіцидами та інсектицидами, якщо немає інших застережень. Щоб приготувати робочий розчин карбаміду, необхідно наповнити бак обприскувача на 2/3 водою, потім включити мішалку і додати необхідну кількість карбаміду. Доза залежить від фази розвитку, а також стану рослин. Потім до суміші додають магій або мікродобрива. Далі необхідно залити бак водою до повного об'єму. Витрата розчину: 200–300 л/га.

Обробка азотом навесні підвищує кущіння паростків. У фазу виходу в трубку необхідно провести наступну обробку азотом. Внесення даного елемента на цьому етапі позитивно впливає на стан майбутнього врожаю, покращуючи зростання бічних стебел. Відсоток азотної підгодівлі залежить від кількості внесених добрив під час попереднього підживлення і повинен становити до 50% від загальної кількості внесеного азоту. Останнє підживлення азотом повинно здійснюватися в період колосіння рослин. Це необхідно для підвищення інтенсивності фотосинтезу.

Навесні, після того, як вегетація відновиться, культура потребує сірки, фосфору і калію. У цей період коренева система ще слабо розвинена, а, наприклад, фосфор поки не доступний, важливо проводити підживлення. У деяких країнах, у якості підживлення азотом і калієм, застосовують калієву селітру. Таке добриво добре розчиняється у воді, і вносять його за допомогою розпилювачів. Як показали дослідження з обробки калійною селітрою, збільшення врожайності відбувалося після проведення трьох обробок: під час відновлення весняної вегетації, під час фази виходу в трубку і колосіння рослин. У результаті такого підживлення кількість зерна у колосі збільшилася, що дозволило збільшити врожайність культури.

У фазах кущіння, виходу в трубку, колосіння (їх ще називають критичними періодами розвитку) рослина має гостру потребу в елементах живлення. Це пов'язано з інтенсивним зростанням рослин даної культури, тому для поповнення нестачі в деяких елементах можна використовувати підживлення.

Для позакореневого підживлення озимої пшениці рекомендується препарат MERISTEM NPK. Його застосовують для всіх зернових культур, зокрема і для озимої пшениці. Позакореневе підживлення озимої пшениці цим препаратом проводиться на різних етапах розвитку рослин, норми витрат: 1–2 кг/га разом із препаратами, які використовуються в технології.

Ранньою весною добре удобрити рослини аміачною селітрою. Вона гарно засвоюється і ефективна на ґрунтах будь–якого типу. Концентрація добрива повинна бути невисокою: в 100 л води розчиняють 5–6 кг добрива. Не рекомендується перевищувати допустиму концентрацію аміачної селітри, оскільки рослини можуть отримати опіки. Листове підживлення озимої пшениці аміачною селітрою необхідно проводити при температурі не вище 20 °С, щоб не пригнічувати рослини. Кращий час для такої обробки культури — вечірні години.

У якості позакореневого підживлення озимої пшениці також використовують сечовину. Її легко розчинити у воді, і вона не обпалює листя. У результаті тпідживлення в зернах збільшується вміст білка і клейковини.

Під час такої обробки по листу пам'ятайте деякі нюанси:

  • Розчин необхідно рівномірно розподіляти по листках;
  • Обробку рекомендується проводити вранці або ввечері в похмуру погоду;
  • У фазі утворення 2–3 міжвузлів концентрація робочого розчину повинна бути 10%; під час колосіння — 25%, на стадії молочного утворення зерна — 30%.

Важливо пам'ятати, що позакореневе підживлення — це додатковий спосіб живлення рослин. Основною підгодівлею озимої пшениці залишається коренева.

Фактори, які впливають на засвоєння елементів живлення під час позакореневого підживлення озимої пшениці:

  1. Здатність елементів проникати через листя. Деякі елементи проникають в рослини під час обробки листя швидше, деякі — повільніше (наприклад, фосфор і калій). Однак навіть останні засвоюються через поверхню листя краще, ніж з ґрунту.
  2. Стан рослин. Здорові рослини засвоюють добрива краще і швидше. Хворобливі й ослаблені — мають щільну структуру поверхні листка, оскільки захищаються від можливої ​​втрати вологи або попадання інфекції. Тому такі рослини поглинають біогенні елементи гірше. У такому випадку підвищити засвоєння поживних елементів можна, додавши до розчину карбамід. Також слід зазначити, що молоді пагони швидше засвоюють поживні елементи.
  3. Стан ґрунту, вологість повітря, низька температура — все це також може вплинути на результати проведення позакореневого підживлення озимої пшениці як восени, так і навесні.

Що важливо пам'ятати під час мінерального підживлення озимої пшениці:

  • Кислотність грунту повинна становити 6–7,5 pH;
  • Восени важливо пам'ятати про норми внесення азотних добрив — не варто зловживати ними;
  • Крім основних елементів (калій, азот, сірка) не забувайте про цинк та мідь. Вони також необхідні під час вирощування якісного врожаю озимої пшениці;
  • При нестачі фосфору і калію урожай сільськогосподарської культури знижується до 20%. Фосфор необхідний для розвитку кореневої системи, калій — під час кущіння;
  • При внесенні азоту не варто забувати і про сірку, вона допомагає азоту краще засвоюватися;
  • Кількість засвоюваного азоту з ґрунту становить тільки 30%, решта 70% рослина вбирає з мінеральних добрив.