Ячмінь — зернова культура, яка має величезне значення в різних сферах. У хлібовиробництві культура застосовується не так часто, проте з ячменю роблять ячну і перлову крупу.
Серед усіх зернових, вирощуваних в Україні, ячмінь є одним з найбільш вимогливих до технології вирощування, зокрема і до добрив. Культура добре росте тільки на родючих ґрунтах і при достатній кількості добрив. Від цього залежить величина зерен і якість врожаю. Культура добре відгукується на внесення підживлення і добрив, без яких рослини розвиваються не повною мірою.
Середня норма добрив для зернової культури — азот (40–60), фосфор (45–60), калій (45–60). При цьому якщо ґрунт дерново–підзолистий, необхідно підвищити кількість азотних добрив. А під час вирощування пивоварного ячменю кількість азоту знижують і акцентують увагу на калійних добривах. Якщо правильно застосовувати добриво для ячменю, можна підвищити врожайність культури, а також підвищити стійкість ячменю до шкідників і хвороб.
Підживлення ячменю ярого
Ярий ячмінь в Україні добре росте на чорноземах, темно–сірих і сірих лісових ґрунтах. При плануванні системи удобрення необхідно знати, скільки корисних речовин культура виносить з ґрунту.
Так, щоб сформувати 1 т зерна, потрібно близько 20–30 кг азоту, 5–15 кг фосфору і 10–20 кг калію. Найвища потреба ячменю в добривах спостерігається в період кущіння і формування стебла, а також в фазу формування і наливу зерна.
На початкових етапах культура потребує азоту, який потрібен для кущіння і розвитку зеленої маси, а також для накопичення білка в зерні. Якщо рослині не вистачає азоту, забарвлення листя стає занадто світлим, розмір колоса, листя і стебел зменшується. Якщо ж азотних добрив занадто багато, це стає причиною занадто раннього вилягання рослин і зменшення врожайності.
Для прискорення росту рослин і швидкого дозрівання необхідний фосфор. Крім того, поживний елемент підвищує стійкість рослин до хвороб і розвитку кореневої системи. Елемент необхідний рослинам протягом усього життя, але найбільш важливий він у першій половині життєвого циклу. Найбільш універсальне фосфорне добриво — це суперфосфат, він підходить для всіх типів ґрунтів. Суперфосфат використовують як передпосівне, припосівне добриво і як підживлення. Занадто велика кількість фосфору призводить до відмирання листя і раннього дозрівання зерен, в результаті чого вони не встигають повністю сформуватися. Однак і брак фосфору стає причиною низької врожайності. Також нестача елемента уповільнює розвиток рослин, на листках з'являються бурі і фіолетові плями.
Калійні добрива — ще одне необхідне добриво для ячменю ярого, особливо на початкових етапах розвитку культури. Особливо потребують рослини даного елемента на початкових етапах розвитку. Калійні добрива найчастіше вносять у вигляді калійної солі або хлористого калію, також вносять калій у складі комплексних добрив під час осінньої обробки ґрунту.
Під час вирощування пивоварного ячменю норму азоту і фосфору рекомендується зменшити, а рівень калійних — збільшити.
Варто відзначити, що при вирощуванні ячменю не варто обмежуватися тільки трьома основними елементами живлення. Для підвищення врожаю мікроелементи також відіграють значну роль. Так, бор і цинк часто вносять під час протруювання насіннєвого матеріалу перед посівом. Борну кислоту застосовують з розрахунку 250–400 г/т насіння, а сульфат цинку — 800–1000 г/т насіння. Мідь вносять під час позакореневого підживлення, ефективнішою вона буде на торф'яних ґрунтах, молібден — на кислих (з pH нижче 5,2).
Добриво для озимого ячменю
Щоб сформувати 1 т зерна для озимого ячменю потрібно 32–36 кг азоту, 11–12 кг фосфору і 20–24 кг калію. Озимий ячмінь, як і ярий, добре реагує на добрива, особливо на ті, які внесені під час посіву. Для кращої зимівлі і загартування рослин разом з посівом вносять оксид фосфору (10 кг/га), а для підвищення морозостійкості вносять фосфорно–калійні добрива (40–50 кг/га в д. р.). Також варто відзначити, що для підвищення врожаю на 3–4 ц/га рекомендується проводити підгодівлю ранньою весною аміачною селітрою.